пятница, декабря 21

The NorDar. The magazine of the New Generation

Завдяки навчанню, курсам німецької і передсесійної здачі я тепер рідко пишу в блог. Але минулу суботню презентацію я просто не можу обійти стороною і не поділитися своїми враженнями та емоціями)


Моя подруга Василина працює маркетологом у вірмено-українському видані "The NorDar". Раніше воно представляло з себе брошуру, але з роками, із маленького каченяти воно перетворилося в чудового лебедя. Неймовірно, але практично всі фото в журналі зроблені колективом, який над ним працюють. Та що там, ці люди просто живуть ним! Що вже говорити про ексклюзивні ілюстрації, які малює головний редактор Ліліт Саркісян власноруч спеціально для "TheNorDar"? Ну погодьтеся, це неймовірно! Над журналом працюють більше 35 осіб, які вносять в цей журнал не просто статті, ілюстрації та фото, а часточку себе, частинку своєї безмежної любові до Вірменії. 
І от, в суботу повинна була відбутися презентація нового, восьмого номеру. Журнал виходить лише раз в три місяці і ті, хто хоча б раз читали журнал, чекають на новий номер з цікавістю "Що ж вони цього разу придумають? Яка тема? А хто це на обкладинці?". Я багато чула про "The NorDar" від подруги, час від часу почитувала його онлайн на офіційному сайті. Журнал зараз публікується в електронному варіанті, але для презентації команда "The NorDar" випустила декілька примірників. Все таки тримати друкований журнал в руках, відчувати його на дотик і запах - це зовсім інше)
Презентація обіцяла бути цікавою і смачною (навіть п*янкою), але в якому форматі - таємниця. А все було дуже мило: гості, друзі, редакція - всі охочі виходили на середину кабінету (ні, скоріше міні-залу), представлялися та розповідали свої враження від журналу, від роботи редакції, давали поради, висловлювали побажання, згадували смішні історії та читали вірші. Це було так просто і так душевно. Вузьке коло знайомих та особлива атмосфера створювали домашній затишок. Здавалося, виглянеш за вікно, а там Єреван. Охочих поділитися своєю думкою було дуже багато, тому розмови чергувалися презентаціями та кава-брейками (навіть шампано-шоколадо-чає-брейками).
Зрозуміло, я там майже ні з ким не була знайома. Редакцію я знала заочно)) Мабуть це і стало поштовхом познайомитися з новими, цікавими особистостями. 


В кінці презентації розігрували фірмові блокноти. Кожен витягував собі журавлика з номерком, який міг стати щасливим. Подарунки - це ж завжди приємно)
Тому знову ж, щира подяка команді "The NorDar" за запрошення і приємний вечір, за позитивні емоції, за посмішки (фірмову посмішку Ваге) та новий номер журналу!